КОМУНАЛЬНЕ НЕКОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО КОТЕЛЕВСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАЙОННА ЛІКАРНЯ КОТЕЛЕВСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ

Ви завітали на сайт мережі закладів охорони здоров'я Полтавської області

Положення

До традиційної медицини, яка базується на науковій основі на Котелевщині звернулись вперше аж за часів козаччини. Відомо, що у сотенному містечку Котельві діяв шпиталь. Серед наших земляків першим вченим в галузі медицини був П.П.Гнєдич, виходець із сотниківського роду. Спочатку він служив канцелярським службовцем  у Правлячому сенаті, а з 1779 року стає студентом Лейпцігського університету. По закінченню його (з 1783 р.) він – доктор медицини цього ж закладу.

Практично в цей же час у повітовому полковому містечку Охтирка (до цього повіту відносилась і Котельва) з 1747 року жив лікар Сінк. Він був єдиним фахівцем на всі 5  слобідських полків. Звісно, про яку якість медичної допомоги тоді можна говорити.

Що ж до Котельва, то першим відомим медичним працівником, який надавав допомогу хворим, був С.І.Безпалько, котрий обіймав цю посаду з вересня 1864 року, тобто з часу відкриття в слободі земської лікарні. Котельва тоді входила до Першої  земської Котелевської медицинської дільниці, яка окрім Котелевської обслуговувала ще й Хухрянську волость.

В 1876 році в Котелевській слободі народилось 677 дітей, з них померло у віці до 1 року 187. 1 лікар лікарні  Лунницький писав: „Працювати приходиться в тяжких умовах – сирість в приймальному передпокої, по кутах палат – все це негативно впливає на здоров’я хворих”.

Сирість, не облаштованість приміщення лікарні, недостатнє фінансування не сприяли підвищенню ролі медицини. Та й ті незначні кошти, що виділялися на її розвиток, часто витрачалися чиновниками не за призначенням. Це видно із доповіді Охтирському повітовому  земському зібранню за 1883 рік. Члени ревізійної комісії по перевірці звітності повітової земської управи за 1879, 1880, 1881 роки виявили, що колишній член управи Сумароков у 1980 році із суми 400 рублів витратив на придбання для лікарні білизни, ковдр, меблів лише 291 руб 57 копійок.

Тим часом населення у Котельві зростало, разом з цим визрівала проблема поліпшення умов утримання хворих, розширення лікарні, будівництва при ній льодника, льоху, сараю для дров, кухні з банею. З приводу цього лікар Туницький неодноразово звертався у земську управу. Там зважили на його клопотання і доручили своєму  членові Ф.А.Петренку скласти приблизний кошторис. Згідно з ним на виконання робіт необхідно було виділити 1580 рублів.

Лікарні допомагали попечителі З.І.Виноградов, який мав у Лутищах винокурний завод, і житель Котельва, купець другої гільдії М.Я.Алтухов.

Про стан медицини в Першій Котелевській медицинській дільниці із 1 вересня 1983 року по 1 вересня 1884 року дізнаємося із фактів поданих лікарем І.Р.Траєцьким, який змінив у 1883 році на посаді Туницького. За рік із 22996 мешканців дільниці одержали кваліфіковано медичну допомогу 7182 чоловіки. з них у Котельві 5275. Стаціонарних  хворих було 209. серед різних захворювань було зареєстровано, зокрема, декілька випадків сибірської язви, раку, сифілісу.

При лікуванні ран використовувалися Сулима, борна кислота, нафталін, свинець, цинк, розчин оцетно-кислого амонію, хлористий кальцій та ін.

На утримання хворих було витрачено 817 рублів 27 копійок. Тобто на одного хворого затрачено в середньому 39 копійок на добу.

Деякі захворювання були досить поширеними на селах. Так, у Деревках із 1574 жителів потерпало від сверблячки 447 чоловік. А в Млинках із 621 такою ж недугою хворіло 119. досить часто дошкуляла населенню сибірська язва. Протягом 1880-1884 років вона вразила 70 чоловік, з яких одинадцятеро померло. А ще часто провідував наші краї тиф.

На всю дільницю у Котельві працювала одна аптека. За рік вона обслужила 32429 рецептів в середньому по 1,5 копійки кожен.

Після лікаря Траєцького в 1892 році в Котелевська лікарню був призначений В.Д.Подольський, який досить плідно працював над поширенням медичних знань і обслуговування. Завдяки його клопотанню і підтримці Котелевської громади, на 1905 рік Охтирське земське зібрання на розширення Котелевської лікарні виділило 14450 рублів. До штату медичного персоналу входили лікар В.Д.Подольський, фельдшери Г.Крамаренко, С.Привалов, М.Чеверда, повитуха Крамаренкова.

У 1907 році було закінчено будівництво двох корпусів лікарні. Земська управа склала кошторис на утримання у Котелевській лікарні 6 хворих, хоча на початок року в ній стаціонарно лікувалося лише троє. На кожного хворого на харчування виділялося по 23 копійки.

Поліпшення умов роботи медичного персоналу, утримання хворих сприяло підняттю авторитету закладу. У 1909 році стаціонарно прооперовано 24 чоловіки і 8 амбулаторно.

Все ж,  села медичним обслуговуванням охоплювалися не достатньо. Про це, зокрема йшлося на сходці громади в с.Деревки 9 лютого 1909 року. Проте Охтирська повітова управа не поспішала відкривати на селах медпункти.

На початок 1917 року у районі було 2 лікарні на 18 ліжок. У них працювало 25 чоловік медперсоналу. Серед них 2 лікаря, 7 фельдшерів, 3 акушерки.

Жовтневий переворот в російській імперії, породжена ним громадянська війна на певний час загальмували розвиток медичного обслуговування. Проте, урядом Радянської України було вжито конкретних заходів по виправленню становища. Ситуація поступово змінилася на краще. Вже у 1940 році, як писав до районної газети „За Сталінський урожай” зав райздороввідділом Т.Петренко, на Котелевщині діяло 3 лікарні на 87 ліжок. В них працювало 198 чоловік медперсоналу. З них лікарів – 14, фельдшерів – 27, акушерів – 19. а ще приймали хворих три амбулаторії, 2 дитячі консультації, 10 фельдшерсько-акушерських пунктів, 4 пологових будинки на 12 ліжок. Була відкрита також рай санстанція. Надавала послуги медична кухня.

Велика Вітчизняна війна, дворічна окупація завдали значних втрат району, зокрема й медичним закладам. Навіть у 1947 році їх мережа не досягла довоєнного рівня. В районі працювало 2 лікарні, 3 дільничних, 2 пологових відділення, 3 ФАПи, санстанція. В перші повоєнні роки дуже поширене було захворювання на малярію. Значного удару завдала реорганізація району на початку п’ятидесятих років. Лише з відновленням району розвиток мережі охорони здоров’я помітно прискорився. У 1966 році  у районній лікарні одночасно могло поправляти здоров’я 100 пацієнтів. Діяли протитуберкульозний диспансер, поліклініка з рентген-кабінетом, дитяча та жіноча консультації, зубопротезна лабораторія, аптека, три дільничних лікарні, 2 пологових будинки. Всього у районі налічувався 21 медичний заклад, де працювало 134 медичних працівники, з них 25 лікарів.

За сумлінну працю медалями „За трудову відзнаку” нагороджені хірург В.В.Стаєцький, акушерка П.П.Спориш.

На сьогоднішній день у районі функціонують 17 ФАПів, 3 дільничних лікарні, одна ЦРЛ.

Загальна кількість ліжок по району 127, 17 з них у дільничних лікарнях. Всього медичних працівників  223, з них лікарів 56, середнього медперсоналу 167.

В ЦРЛ працюють 2 заслужені лікарі України: Смолій Тамара Петрівна – педіатр, та Лесько Людмила Василівна – терапевт.

У 1972 році побудовано приміщення поліклініки ЦРЛ. У 2001 році проведено його капітальний ремонт.

В 1983 році побудовано приміщення  дитячого відділення ЦРЛ та дитячої консультації.

В 1985 році згідно типового проекту побудовано 3-х поверховий терапевтичний корпус, на 1 поверсі якого розташовані  допоміжні  служби – кабінет ЛФК, функціональної діагностики, флюорографічний кабінет, відділення швидкої допомоги. На другому поверсі – терапевтичне відділення. Третій поверх – адміністрація та бухгалтерія ЦРЛ.

У 1995 році побудовано двоповерховий корпус, де розмістились акушерсько – гінекологічна та хірургічна служби.

Територія ЦРЛ впорядкована, багато зелених насаджень, фруктових дерев, клумб з квітами.

В ЦРЛ працює кабінет ультразвукової діагностики, фіброгастроскопічний  кабінет.

В  2003 році придбано автоматизований комплекс „Какрдіо +”.

Загальна кількість населення району станом  на 01.01.2004 року – 21200 чоловік, дорослих – 17650, дітей – 3550, працездатних – 11133.

В смт.Котельва проживало 12600 чоловік, 8600 – в селах району.

Протягом І півріччя 2011 року діяльність лікувально – профілактичних закладів району була спрямована  на пріоритетний розвиток охорони здоров’я материнства і дитинства, удосконалення первинної медико – санітарної допомоги, приближення лікарської медичної допомоги до населення сільської місцевості, профілактику соціально – значущих хвороб, раціональне використання наявних ресурсів, надання медичної допомоги на засадах сімейної медицини.

В районі проведено ряд комплексних заходів, спрямованих на покращення показників здоров’я населення. Повністю збережена мережа ЛПЗ та необхідний кадровий потенціал.

Для наближення лікарської допомоги до сільських жителів стабільно працює виїзна бригада спеціалістів ЦРЛ. За поточний період здійснено 15 виїздів, проконсультовано 361 хворий,  34  хворих відібрано  для  госпіталізації в ЦРЛ. За аналогічний  період 2010 року здійснено 21 виїзд, проконсультовано  426 хворих,  57 хворих госпіталізовано.

Не зареєстровано випадків захворювань на дифтерію, поліомієліт, правець, кір, краснуху, епідпаротит.

Демографічна ситуація в районі, як і в цілому в державі, на протязі останніх років характеризується низьким рівнем народжуваності та високою смертністю населення, що призводить до його  від’ємного приросту.  Рівень народжуваності в  І півріччі 2011 року залишився на рівні минулого року і склав 4,3 на 1 тисячу населення (87 дітей). Рівень смертності зменшився і склав 9,3 на 1000 населення (проти 9,5 в 2010 році). Показник смертності осіб працездатного віку збільшився і склав 2,7 на 1000 працездатного населення проти  2,3  в 2010 році.

В структурі смертності провідні місця продовжують займати хвороби системи кровообігу, новоутворення, травми та отруєння. Питома вага випадків смерті від серцево – судинних захворювань серед загального числа  померлих за І півріччя 2011 року дещо зросла і складає 66,6 % проти 66,1 % в 2010 році; від онкологічних хвороб – 14,6 % (в 2010 році – 9,4 %) ; травми та отруєння – 9,7 % (в 2010 році 3,6 %).

В статево-віковому розрізі смертність продовжує мати характерні і досить стабільні особливості.

Так смертність чоловіків у найактивнішому працездатному віці перевищує смертність жінок у 5,2 рази. 45,2 % від  загального числа смертей у осіб працездатного віку складають випадки  смерті від травм, отруєнь, 32,3  % - від хвороб серецево – судинної системи,  16,1 %  -  від онкологічних захворювань.

Окремо хочу зупинитися на основних показниках служб.

Проведений аналіз роботи амбулаторно – поліклінічних закладів району показав, що об’єм надання населенню лікарської допомоги за даними статистичних звітів в І півріччі 2011 року дещо зріс і  становить  3,8 відвідувань на 1 мешканця проти 3,7 в 2010 році.

Зріс обсяг надання лікарської допомоги хворим вдома, в І півріччі 2011 року – цей показник склав на 100 мешканців 26,4 відвідувань хворих лікарями вдома (в 2010 році – 26,0). В той же час по Милорадівській  амбулаторії даний показник склав  7,9,  по В.Рублівській АЗПСМ – 10,3 на 100 жителів. Кращий даний показник по Деревківській АЗПСМ – 56,7,  Більській  АЗПСМ – 32,7. Використання стаціонарозамінюючих структур:

В  стаціонарі при поліклініці проліковано 487 хворих, що складає 241,8 на 10 тисяч населення (проти 229,9  в 2010  році). Зросла кількість пролікованих хворих в стаціонарах вдома і становить 492 хворих (проти 320  в 2010 році), даний показник на 10 тисяч населення складає 244,3 (проти 158,2 в 2010 році). Недостатньо дана структура  використовувалася у Милорадівській амбулаторії ЗПСМ – 3 хворих за І півріччя 2011 року. Середній термін лікування залишається на рівні минулого року і склав в стаціонарі вдома – 9,0, в стаціонарі при поліклініці 7,9 (проти 8,7 та 7,8 відповідно в 2010 році).

Відмічається зростання показників первинного виходу на інвалідність серед працездатного населення до 27,3 на 10000 працездатного населення (проти 25,8 у 2010 р.) та серед дитячого населення до 11,2 проти  5,5 в 2010 році.

По структурі первинного виходу на інвалідність  серед працездатного населення: І місце займають   хвороби ока та його придаткового апарату і становлять 19,4 %,  ІІ місце розділили  - захворювання органів кровообігу, травми та їх наслідки по 16,1 %, ІІІ місце – хвороби кістково – м’язової системи і становлять 12,9 % від загального числа.

Збільшився показник захворюваності з ТН до 289,8 днів на 100 працюючих (проти 257,5 в 2010 році,  + 32,3), та у випадках  до 25,7 на 100 працюючих ( проти 23,3 в 2010 році, + 2,4).  Ріст захворюваності відбувся за рахунок збільшення випадків: хвороб сечостатевої системи + 0,7 випадків на 100 працюючих (а саме за рахунок хвороб нирок та сечових шляхів); хвороб органів травлення  + 0,5 випадків на 100 працюючих (за рахунок хвороб печінки та підшлункової залози); хвороб органів дихання + 0,3 випадків на 100 працюючих (за рахунок росту пневмонії та загострень ХОЗЛ); захворювань системи кровообігу + 0,3 (за рахунок ІХС, ЦВХ) та онкологічних хвороб (+ 0,3). Найбільші втрати днів працездатності зареєстровані з приводу:

1. Хвороби органів дихання – 73,2 дня на 100 працюючих;

2. Травми та отруєння – 54,6;

3. Хвороб кістково – м’язової системи та сполучної тканини – 24,6 дня на 100 працюючих.

Середня тривалість випадку склала  11,2 дня (проти 11,0 в порівнянні з 2010 роком  + 0,2).

Показники захворюваності з ТН:  серед медичних працівників знизились до 21,5 випадків на 100 працюючих (- 10,6) та у днях до 285,5 (- 99,7); серед працівників освіти рівень захворюваності з ТН у випадках на 100 працюючих склав + 16,9 – на рівні минулого року, відмічався ріст захворюваності з ТН у днях до 178,1 днів на 100 працюючих (+17,0); серед працівників сільського господарства відмічається ріст захворюваності з ТН, як у випадках так і у днях до 29,8 (+5,9) та 332,2 (+65,1) на 100 працюючих відповідно.

Робота відділення по наданню невідкладної медичної допомоги.

Показник звернень за швидкою допомогою за І півріччя 2010 року склав  243,4 на 1 тисячу населення (проти 244,2 в 2010 році), питома вага виїздів швидкої допомоги до хворих з хронічними захворюваннями  склала 2,4 % (проти 2,3 %  в 2010 році).

Пріоритетним залишається розвиток первинної медико – санітарної допомоги на засадах ЗПСМ.

Станом на 01.07.2011 року в районі діє 7 закладів сімейної медицини (на 10 дільниць ЗПСМ). За  фахом загальна практика/ сімейна медицина в районі підготовлено 11 лікарів та 23 медичних сестри. На даний час працює 10 сімейних лікарів.

В районі охоплено наданням  медичної допомоги на засадах сімейної медицини  84,7 % населення; в середньому сімейний лікар обслуговує 1705 осіб.

У І півріччі 2011 року до сімейних лікарів зареєстровано 20882 відвідувань, що  на 9,9 % більше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

На постійному контролі – робота із зверненнями громадян.

На виконання Закону України від 02.10.1996 року № 393/96 «Про звернення громадян», наказу Міністерства охорони здоров’я від 14.03.2008 р. № 132 «Про забезпечення виконання Указу Президента України від 07.02.2008 р. № 109/2008 «Про першочергові заходи щодо забезпечення  реалізації та гарантування конституційного права на  звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування», відповідного наказу ГУОЗ від 01.04.2008 року № 212 в Котелевській ЦРЛ проведено ряд заходів, спрямованих на поліпшення роботи зі зверненнями громадян, своєчасне вирішення порушених в них питань.

Для покращення роботи зі зверненнями громадян в  Котелевській ЦРЛ видані накази: від 04.04.2008 р. № 84 «Про створення постійно – діючої комісії по роботі зі зверненнями та скаргами громадян», від 15.12.2008 року № 269 «Про затвердження Порядків проведення особистого та виїзного прийомів громадян», від 10.01.2011 року № 16 «Про затвердження графіків проведення  особистих прийомів громадян на 2011 рік та виїзних прийомів громадян на І квартал 2011 року», від 29.03.2011 року № 115/1 «Про затвердження графіку проведення  виїзних прийомів громадян адміністрацією ЦРЛ на ІІ квартал 2011 року». Графіки прийому громадян адміністрацією ЦРЛ, керівництвом ГУОЗ, районною державною адміністрацією доведені до всіх ЛПЗ району.

Згідно з наказом по ЦРЛ від 15.12.2008 року № 269 контроль за проведенням роботи зі зверненнями громадян (дотримання термінів розгляду звернень, обгрунтованістю відповідей заявникам, проведення щоквартального аналізу) здійснюється відповідальним – заступником головного лікаря.

Головним лікарем та його заступниками проводиться особистий прийом громадян згідно із затвердженим графіком, яким передбачені прийоми у суботу. Протягом І півріччя 2011 року на особистому прийомі  зареєстрована 1 особа, проти 2 в минулому році.

Протягом І півріччя 2011 року до Котелевської ЦРЛ надійшло 131 письмове звернення, що становить 65,0 на 10 тисяч населення ( в 2010 році – 70,2). Значна кількість заяв – це заяви про видачу довідок про стан здоров’я, отримане лікування для пред’явлення в інші установи (суд, центр зайнятості, управління праці, РАГС) .

Всі звернення індивідуальні. Повторних звернень в районі не зареєстровано. В 100 % випадків питання вирішено позитивно.

В Котелевській ЦРЛ дотримується порядок реєстрації звернень громадян та терміни розгляду звернень.

Адміністрацією ЦРЛ здійснюються проведені виїзні прийоми громадян згідно затвердженого графіка. Інформування населення про проведення прийомів проводиться заздалегідь. За І півріччя 2011 року здійснено 8 виїздів. Зареєстровано 3  звернення –лікувальні питання (направлення на МСЕК, стаціонарне лікування в ЦРЛ).

В ЦРЛ організована робота телефону «гарячої лінії» (тел. 2-15-39), який знаходиться в адміністративному корпусі Котелевської ЦРЛ.  За І півріччя 2011 року телефонних звернень не зареєстровано.

Вимоги Указу Президента України від 07.02.2008 р. № 109/2008 «Про першочергові заходи щодо забезпечення  реалізації та гарантування конституційного права на  звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування» в Котелевській ЦРЛ виконуються на достатньому рівні.

 

Фінансово – економічна діяльність

В районі продовжується робота по виконанню  Державних та Регіональних Програм.  Але з року в рік робота  по їх виконанню обмежена фінансовими можливостями.

За  6 міс. 2011 р. на виконання даних програм використано 72,2 тисяч грн. , зокрема на :

Програму “Онкологія” 5,5 тис. грн
Програма протидії захворюванню на туберкульоз на 2007-2011 роки 28,0 тис. грн.
Комплексні заходи “Цукровий діабет” 2,8 тис. грн.
Програму «Здоров’я нації» 5,7 тис. грн
Програма розвитку донорства крові і її компонентів 6,0 тис. грн.
Державна програма «Репродуктивне здоров’я» 24,2 тис. грн.

Залишається невирішеною  проблема донорства (відповідальний лікар Прядка Н.О.). При плані 105 л. у  1 півріччі заготовлено 26,1 л  донорської крові. Виділені згідно рішення сесії Котелевської районної ради від 15 березня 2011 року кошти в сумі 6000 грн. на заготівлю донорської крові використано повністю.

Відповідно до Ст. 89 Бюджетного Кодексу України від 08.07.2010 року, з 1 січня 2011року,  всі заклади охорони здоров’я Котелевського району фінансуються за рахунок коштів районного бюджету. Бюджет галузі охорони здоров’я на поточний рік затверджений в сумі 8694,0 тис. грн., що на 330,8 тис. грн. менше ніж передбачалося за формульним розрахунком  міністерства фінансів на 2010 рік. Планом асигнувань звітного періоду передбачалося фінансування в сумі   4783,1 тис. гривень,  надійшло коштів з початку року  в сумі  4372,5 тис. грн., що становить 91,4 %.

Напишіть відгук